Що вивчають на історії України в сучасній школі?
- Максим КІРСАНОВ
- 23 черв.
- Читати 11 хв
Багато сучасних батьків цікавляться тим, що їхні діти вивчають на уроках історії України зараз. Тому що інтерес до цього шкільного предмета явно зріс після 2022 року. Тому я, як викладач історії, вирішив коротко і зрозуміло розповісти про те що і в якому класі зараз вивчають діти на уроках.
Після впровадження реформи НУШ зараз перелік тем, періоди їх проходження залежать від вибору модельної програми чи авторської програми самого вчителя. Але ми в цій статті будемо виходити з того, що найчастіше обирають вчителі для навчання історії та які теми 100% проходять з учнями. Цю публікацію я розподілю за конкретними класами, аби легше було орієнтуватися.
5 клас
Історія як окремий предмет з'являється у школярів лише з 5 класу. Проте знайомство з подіями минулого у школярів відбувається значно раніше, ще з 2-го класу. Тому до 5 класу учні приходять як правило зі сформованими зачатками історичної пам'яті.
Прихід у шкільний розклад п'ятикласника такого курсу як історія, починається з опанування базового підґрунтя. В цей час ще немає розподілу на дві історії — історію України на всесвітню історію. Все йде у комплексі.
Починається вивчення історії з дослідження самого поняття "історія". Тому що дуже важливо, аби школяр міг зрозуміти що це за предмет і чому ця наука потрібна для сучасного світу.
Далі відбувається вивчення головних складових історичної науки. Зокрема це види історичних джерел та спеціальні додаткові дисципліни, які допомагають вивчати історію. На самісінькому старті вивчення історії потрібно сформувати розуміння того як це все працює і на чому базується історія.
Після успішного опанування стартового матеріалу відбувається перехід до іншої важливої складової — часу та простору. Головним об'єктом вивчення в історії є події, явища, постаті. І все, що б не відбувалося в історії, обов'язково пов'язане із простором та часом. До прикладу, якщо ми приходимо на шкільний урок, то для нього існує окремо визначений час, день, місяць, рік тощо. Він відбувається у певному просторі, у якомусь населеному пункті, конкретній школі та класній кімнаті. Так само в історії — певна подія відбувається у конкретно визначених часових рамках. Що стосується простору — то це локація, місцевість, де відбулася якась подія. Тому що наше життя неможливе поза простором.
Лише після опанування цього триває перше знайомство з глобальними історичними подіями в другому семестрі. Тоді відбувається розбір історичних періодів, головних етапів розвитку людства. Завданням такого підходу є познайомити учнів з основними подіями та явищами минулого.
6 клас
В сучасній школі шестикласники починають більш детальне знайомство зі стародавньою історією. Але може бути й інакша модельна програма у вчителя. Тому варто спостерігати за переліком тем у підручнику.
До речі — як правило теми в підручнику збігаються з тими, які викладаються на шкільних уроках. Тому можна просто поглянути на зміст підручника, який видали в школі.
Старт класичної програми шостого класу розпочинається з первісного суспільства. Це початок великої і довгої шкільної подорожі історичними періодами, яка триватиме аж до 11 класу.
У найпершій темі головним завданням для вчителя є познайомити учнів з науковими теоріями походження людини, пройти разом зі школярем шлях від першої людської особини в ущелині Олдуай до перших великих міст і держав.
Найскладніше в цій темі дається дітям розуміння археологічної періодизації історії. Тому що з одного боку назви "палеоліт", "мезоліт" здаються специфічними, а з іншого — потрібно в уяві сформувати послідовність розвитку людства. Тож в багатьох випадках після кількох уроків діти схильні забувати археологічну періодизацію і назви різних видів людини, що з'являлися в процесі еволюції.
Стародавній схід
Це перші цивілізації, з якими знайомляться шестикласники. Серед них: шумери, єгиптяни, фінікійці тощо. Оскільки на Близькому сході первісне суспільство вперше переходить до рівня цивілізації, логічно починати розвиток людських міст, держав з цього регіону.
До прикладу шумери започатковують перші протоміста, формують органи влади та перетворюють релігію в справжню інституцію. Головним ресурсом для їхнього виживання виступає сільське господарство, яке залежить від організації іригації.
Те ж саме стосується і розвитку єгипетської цивілізації. Школярі знайомляться не просто з тим, як будувалися знамениті єгипетські піраміди, а й формують уявлення про те, якими були перші кроки цього давнього народу. Крім того, за хорошого підходу в навчанні історії з боку вчителя, шестикласник може ґрунтовно порівнювати особливості розвитку і культурні, наукові надбання основних трьох стародавніх народів.
Фінікійці - це перший народ, який зрозумів, що сільське господарство необов'язкове для виживання. Цьому сприяла сувора місцевість, де розвивалося суспільство. І найголовнішою їхньою перевагою стало Середземне море. Воно годувало цілі міста, общини і допомагало отримувати основний ресурс для торгівлі. Торгуючи своїм пурпуровим барвником та відправляючи на експорт свої кораблі, вони змогли стати казково багатими. Так на узбережжі Середземного моря з'являються найбагатші міста стародавнього світу.
Давні Греція та Рим
Це колиска сучасної європейської цивілізації. Тому що саме там з'явилися перші складові сучасної культури. Всі політичні системи: демократія, монархія, олігархія та навіть диктатура походять саме звідти.
Археологи ще на початку XX століття знайшли на острові Крит стародавні палаци. І як виявилося — це були перші зародки прогресивної грецької цивілізації. Греки пройшли схожий шлях з шумерами та фінікійцями. Вони стартували з укріплених міст-полісів, які намагалися між собою хоч якось примиритись, а завершили справжньою імперією Александра Македонського.
Вивчаючи Грецію, яка безумовно є частинкою світової історії, шкільна програма детально торкається й українських земель. Уперше шестикласники знайомляться з українськими землями I тис. до н.е. А саме: кочовими племенами Північного Причорномор'я, грецькою колонізацією.
Важливо, що грецька культура, яка вплинула на формування усієї Європи, торкнулася й Криму та нашого південного морського узбережжя. Тут ми розглядаємо причини переїзду багатьох греків до українського Криму, розвиток їхніх міст і взаємодію з кочовими племенами.
Це й час для того, щоб познайомитися з легендарними археологічними знахідками. До прикладу зі Скіфською золотою пектораллю чи золотим гребенем.
Під час вивчення цієї насиченої теми шестикласники дізнаються все про греків, після чого переходять до римлян.
Що стосується цього періоду історії Європи, то він стає останнім у програмі шостого класу. На уроках історії школярі проходять шлях від появи першої римської держави до її падіння та перших слов'ян. З ними римляни перетинаються ще в І ст. н.е. Тоді римський історик Тацит описує їх як агресивних землеробів. Пізніше вони формують значну частину сучасних європейських держав. В тому числі й Україну. Про особливості формування української державності починають вивчати вже у 7 класі.
7 клас
Тут історія розподіляється на два предмети: всесвітня історія та історія України.
Вивчення історії України в 7 класі стартує з Великого розселення слов'ян. Цей процес передував створенню Київської Русі. На початку курсу семикласники починають вивчати гілки слов'ян та коротко дізнаються про країни, які були утворені в ході великої міграції наших далеких предків.
Далі в плані Київська Русь, - це одна величезна держава, яка пройшла кілька століть історії. З неї починається Українська державність.
Звісно, починається історія цієї держави із започаткування Києва. Раніше всі опиралися переважно на знамениту легенду про трьох братів та їхню сестру Либідь. Проте вже зараз у сучасних підручних з історії України почали розглядати більш реалістичні версії появи міста і державності навколо нього.
Обов'язковою частиною програми 7 класу є вивчення послідовності правління всіх князів Русі до часів роздробленості. Під час вивчення періоду правління кожного князя відбувається характеристика та порівняння його постаті, особистих рис та політики.
Як правило, на сучасних уроках історії кожний князь - це цілий герой, котрий розглядається під призмою всіх подій. До прикладу Святослав відомий тим, що розгромив Хозарський каганат, був войовничим прототипом козаків, і звісно ж кілька разів давав чортів Візантійській імперії. Тим часом Володимир не просто охрестив Русь, а й був дуже контроверсійним персонажем. Ну, а Ярослав Мудрий недаремно був прозваний саме так, тому що за його правління почався розквіт культури Русі. Закони, бібліотеки, школи - за це все віддають належне саме йому.
Але історія Київської Русі не обривається на цьому. Тому що далі семикласники вивчають той період, що є справжнім кошмаром для одинадцятикласників, котрі готуються до НМТ. Якщо початок для Русі був стабільний, то конфлікти князів, зміни влади та намагання відбитися якось від половців - це справжній інтелектуальний квест. Для викладача пояснення цієї теми є справжньою методичною еквілібристикою. Тому що створити якусь логіку й динаміку з тотального хаосу, який тоді відбувався, видається чимось нереальним.
Серед яскравих постатей часів нестабільності в Київській Русі стає Володимир Мономах. Це він написав те саме "Повчання дітям", а його життєвий шлях нагадує класичну історію успіху.
Далі - розгортається справжній морок. Після смерті вже сина Мономаха на ім'я Мстислав, Русь занурюється в тотальний політичний хаос.
Проте на Заході України - серед земель Волині постає вогник надії - Роман Мстиславович. Він об'єднує навколо себе землі Волинського й Галицького князівства та утворює нову повноцінну стабільну державу. Доки в усіх інших землях тотальний розбрат удільних князів, то На Волині та Галичині номінальна стабільність. Галицько-Волинське князівство стає окремою темою в 7 класі.
Тут ще вимальовуються монголи, що створюють нові проблеми для Русі й захоплюють майже всі її землі. Коли ж нащадки двох відомих галицько-волинських князів Романа Мстиславовича й Данила Галицького розвалюють останні залишки державності, всі українські землі на довгі століття втрачають незалежність.
А наостанок у сьомому класі вивчають становище українських земель роздертих між Великим князівством литовським, Польщею, Угорщиною, Румунією та Кримським ханством.
8 клас
Коли українські землі втрачають свою державність, у програмі 8 класу з'являються на історичній арені ті, хто її повертає — запорожці. Вивчення історії для восьмикласників починається з розвитку українського суспільства під Річчю Посполитою та козацтва. Тут вам і православні братства, які дивним чином вписалися у світовий тренд реформації, і перші освітні заклади вищого рівня, такі як Острозька академія та Києво-Могилянський колегіум. А ще згадується головна постать, що контролювала всі українські землі XVI століття — Василь-Костянтин Острозький.
Серед цього всього народжується козацтво, з'являється перша Січ на Запоріжжі у 1556 році, яку збудував Дмитро Вишневецький. Правда, вона проіснувала всього лиш рік. Та не хвилюйтесь, незабаром нову Січ звели вже на острові Томаківка.
Зі старту козацтва програма 8 класу впевнено нас перекидає у переможні морські походи Петра Конашевича-Сагайдачного, а далі — в серію козацьких повстань. Разом з учнями нам належить розібрати її причини та перебіг, а ще віднайти сильні сторони козаків на полі бою проти поляків.
Хоч 1638 року козацтво було підкорене Ординацією Війська запорозького, вже за 10 років спалахує справжня Національно-Визвольна війна. Її розгортає Богдан Хмельницький. Його перемоги дають змогу сформувати фактично незалежну козацьку державу — Гетьманщину. Проте він припускається помилки — укладає Переяславський договір 1654 з Московським царством. Після смерті Хмельницького розгортається боротьба за владу, Московське царство відрізає собі Лівобережжя (Східну частину України) разом з Києвом. Цей період другої половини XVII століття в історії охрестили як "Доба Руїни". І така назва небезпідставна. Тому що в боротьбі за владу козаки встигли на Чорній раді 1663 розколоти свою державу на Правобережжя та Лівобережжя, обрати двох різних гетьманів, втратити самостійність. І це ще не все. Тому що з одного боку на Лівобережжі Іван Брюховецький повністю здає українські інтереси Москві, а на Правобережжі Петро Дорошенко намагається виправити всі помилки попередників. Робить він це з допомогою Корсунського договору. Там він домовляється про союз з Османською імперією. Навіть це не допомагає. В результаті на гетьманську столицю Чигирин і Правобережжя здійснюється аж два походи турецько-татарського війська. Ця частина України опиняються в суцільних руїнах. Завершується ця драма XVII століття розподілом українських земель вже між трьома державами.
Якщо ви думаєте, що це все, то зачекайте. Тому що XVIII століття додає своїх барв. З одного боку — у 1687 році обирають гетьманом Івана Мазепу. Його політика дійсно вдала, порівняно з попередниками. Однак у спробах повернути Гетьманщині незалежність від Москви він укладає невдалий союз зі шведським королем Карлом XII. Під час війни вони обоє програють. Мазепа помирає в Бендерах, а його наступник Пилип Орлик безрезультатно намагається повернути незалежність. Тим часом на Правобережжі козацтво скасовують повністю, а на Лівобережжі Московське царство поступово відбирає залишки незалежності в козаків. Зрештою все завершується ліквідацією посади гетьмана, руйнуванням Запорізької Січі і повним приєднанням всіх українських земель до складу імперії.
9 клас
ХІХ століття починається з іронічного "плачу й голосіння". Україна не має державності. Російська імперія контролює більшу частину територій, а решта під час поділів Речі Посполитої переходить до Австрійської імперії. Карта того часу для українців невтішна.
Українці не здаються. Вони починають національне відродження. Навколо Харківського університету з'являється гурток аматорів, котрі вивчають українську культуру, традиції, фольклор та історію. Все це переростає в повноцінну наукову діяльність. А на кінець століття національний рух переходить у справжній політичний бум. З кінця ХІХ століття з'являється безліч політичних партій, які тільки й встигай вчити.
Наприкінці XVIII століття виходить знаменита "Енеїда" Івана Котляревського. Паралельно з цим автономісти на чолі з Василем Капністом намагаються всіляко повернути Україні втрачені автономні права. У 1791 році делегація навіть вирушає до Берліна, де обережно запитує канцлера про можливу підтримку повстання українців з боку Пруссії. Ця зустріч нічим не закінчилася. Тож довгий культурний шлях розтягнувся на ціле століття, аж доки у ХХ-му не з'явилася УНР.
ХІХ століття насичене революціями, промисловим переворотом, змінами в суспільстві та реформами. Але найголовніше — в культурі та політиці ХІХ століття легко можна заплутатися.
Пропри те, що українські землі ХІХ століття розподілені між двома імперіями, українці активно взаємодіють по різні сторони кордону. Коли між Києвом та Львовом простягається залізниця, представники інтелігенції снують між двома великими українськими містами, обмінюючись ідеями.
Хоч у ХІХ столітті не було незалежної України, програма 9 класу показує, як в обмежених умовах наші предки відстоювали національні інтереси та прокладали шлях до державності наступним поколінням.
10 клас
XX століття. Перша світова, Українська революція, Міжвоєнний період, Друга світова. Це на перший час невеликий хронологічний проміжок. Проте він дуже перенасичений датами, подіями і постатями.
Починається це все зі старту І світової. З перших днів війни українці опиняються по різні сторони фронту. У Львові постає Головна Українська рада і Січові стрільці, які борються проти російських військ. Натомість з іншого боку тисячі українців, котрі народилися в Російській імперії, воюють проти представників своєї ж нації. Їх взявся підтримувати Союз визволення України. Його започаткували українські мігранти з підросійської частини. У своїй діяльності вони підтримували військовополонених українців. Перша світова катком пройшлася про західноукраїнських землях.
Кінець світової війни був болючим для всіх великих держав. У 1917 році почався розвал Російської імперії. На фоні цього утворюється Українська Центральна рада. Вона видає 4 універсали. В останньому проголошує незалежність. Перешкодою на шляху до самостійності стають більшовики. Вони кілька разів намагаються захопити і приєднати Україну. Незважаючи на підтримку Німеччини й Австро-Угорщини, віддану боротьбу армії УНР, червоні захоплюють таки реалізовують свій план. Захід дістається Польщі, увесь схід опиняється в руках більшовиків. І саме на часи 1920-1930-х рр. припадають спроби лібералізації економіки, але ще два глобальні голоди. Голодомор 1932-1933 рр. стає найстрашнішим. До всього цього додаються масові сталінські репресії. Українці опиняються під катком тоталітаризму.
Друга світова війна приносить нові труднощі. І якраз ця тема в теперішніх реаліях відверто потребує переосмислення й трансформації. Тому що довгий час в ході вивчення Другої світової війни у 10 класі просувався наратив про звільнення радянською армією українців від фашистів. Проте, зараз історична наука відкрила безліч фактів, які свідчать про те, що повернення радянської влади було насправді не звільненням, а поверненням іншої жорстокої окупації. Українці не отримали ніякого звільнення. Просто один тоталітарний режим повернувся на заміну іншому.
11 клас
Друга половині XX століття у складі СРСР, здобуття незалежності у 1991-му й сучасні події 90-х, 2000-х, 2010-х і 2020-ті. Все це вклинюється в шкільну програму сучасного одинадцятого класу.
Опанування курсу 11 класу починається з період повоєнної відбудови. Це час пізнього сталінізму, коли з одного боку люди оговтувалися від наслідків великої війни, а з іншого — знову зіткнулися з культом особи й масовими репресіями. Науковці-генетики отримали кампанію масових переслідувань, яку охрестили "лисенківщиною". На письменників навалюється "ждановщина", а євреїв називають "безрідними космополітами". На радість одинадцятикласників (А повірте, багато хто реагує емоційно на цей момент) помирає Сталін у 1953-му. Повстають в'язні ГУЛАГів, починається так звана "відлига". Зараз у програмі з історії України це називають періодом "десталінізації". У темі описуються особливості наслідків правління Хрущова для України, зміни в повсякденному житті та поява дисидентських рухів. Послаблення Хрущова були номінальними. Проте вже у 1959 формується опозиційна Українська Робітничо-селянська спілка на чолі з Левком Лук'яненком. Паралельно з нею розширюється рух нового покоління митців, яких назвали шістдесятниками.
Після усунення від влади Хрущова і приходу Брежнєва настає той самий класичний "застій", який пам'ятає багато сучасних дідусів і бабусь. З одного боку — здавалося, що то була стабільність, а з іншого — СРСР котився у свою економічну прірву. Непомітно для більшості членів суспільства КДБ планомірно переслідував опозиціонерів, правозахисників, митців. Відбуваються аж дві акції з масових арештів 1965 і 1972 рр.
У 85-му приходить до влади відносно молодий Горбачов і починає "перебудову". Радянський союз на той момент знаходиться в глибокій кризі. Новий генсек спершу вирішує залатати економічні проблеми політикою прискорення, але до кінця 80-х упроваджує демократизацію, лібералізацію та гласність. Люди нарешті отримують хоч якісь базові права. Розгортаються масово проукраїнські організації, а до Верховної ради УРСР у березні 1990 нарешті обирається хтось, окрім комуністів.
У серпні 91-го історія СРСР завершується. Україна поспішно виривається зі складу СРСР та проходить свої перші кроки новітньої державності. Вони супроводжувалися злиднями і криміналом 90-х, Конституцією купонами, потім гривнею. А ще до цього всього історичного карнавалу сучасності додається Помаранчева революція, скандали уряду Ющенка, обрання Януковича та події, які ми добре пам'ятаємо. У 2014 році горе президент відмовляється підписувати угоди про асоціацію з ЄС. Диктатор-початківець наказує грубою силою розігнати протестувальників. Але це викликає хвилю масового обурення — Революція Гідності.
Та на ній випробування сучасної історії не завершуються. Тому що одразу після втечі Януковича починається анексія Криму, спроби гібридного захоплення українського Півдня та Сходу росіянами. Далі — розпочинається антитерористична операція та затишшя перед широкомасштабною війною 2022 року.
Історія України, через яку проходять школярі зараз - це величезний калейдоскоп подій, які я зміг тут описати лише коротко. Але важливо, аби розбір, обговорення, вивчення кожної події були професійними. Тому що програма історії України в школі містить багато вкрай важких для вікових особливостей учнів моментів. Тому дуже важливо, аби вчитель, котрий викладає цей шкільний предмет зміг не просто пройтися програмою, а закласти розуміння історичної тяглості українського народу. Тому що без усвідомлення минулого немає сенсу вивчати історію взагалі.
Свої думки про шкільну програму з історії України залишайте у коментарях під цією статтею.
Коментарі